Рак сечового міхура (РСМ) є одним з найпоширеніших видів раку органів сечостатевого тракту і посідає 9-те місце в структурі загальної онкологічної захворюваності у світі.
Чоловіки в Україні хворіють приблизно в 4 рази частіше за жінок і, за даними статистики, до 22% пацієнтів помирають уже протягом першого року після виявлення хвороби. З віком підвищується ризик розвитку захворювання: так, у людей >70 років РСМ діагностується у 10 разів частіше, ніж у 45-55-річних.
Симптоми РСМ залежать від стадії захворювання. На початкових стадіях дуже часто хвороба перебігає безсимптомно, не викликаючи жодних занепокоєнь у пацієнта. Одноразова кровотеча є дуже частим симптомом РСМ, про який хворі згадують під час збору анамнезу, але від її появи до більш вираженої симптоматики може пройти тривалий проміжок часу. У міру поширення захворювання додається нова симптоматика. З’являються дизуричні прояви, больові відчуття в нижніх відділах живота, промежини й пахових ділянках.
РСМ – це захворювання, яке швидко прогресує, тому його правильна діагностика і раннє виявлення є критичними для вчасного й ефективного лікування. Дуже часто пацієнти затримуються на догоспітальному етапі діагностики, де основними методами виявлення пухлини є ультразвукове дослідження й лабораторні показники – аналізи крові та сечі, які не дають змогу адекватно встановити діагноз, що відстрочує початок проведення необхідного лікування.
Основними симптомами раку сечового міхура є наявність крові в сечі і порушення акту сечовипускання. При появі цих симптомів слід звернутися до лікаря і пройти обстеження, яке включає клінічний аналіз сечі, УЗД нирок, сечового міхура, цистоскопію.
Найбільш важливе значення в діагностиці РСМ, визначенні поширеності процесу, виявленні регіонарного та віддаленого метастазування і різноманітних ускладнень мають променеві методи обстеження: комп’ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ). Причому, відповідно до рекомендацій Європейської спілки урології за 2016 р., використання КТ та МРТ є обов’язковим для встановлення діагнозу.
При поверхневих пухлинах сечового міхура виконують ТУР з подальшим введенням хіміо- або імунопрепаратів. При рецидивуючих пухлинах проводиться променева терапія. При інвазивному раку сечового міхура виконується радикальна цистектомія. При розповсюдженому раку сечового міхура проводиться хіміо-променева терапія.