Колоректальний рак — це злоякісна пухлина товстого кишківника або прямої кишки, що походить з епітеліальних клітин, які вистеляють внутрішню поверхню товстої та прямої кишок.
В усьому світі використовується поняття “колоректальний рак”, що включає в себе одночасно рак ободової та прямої кишки. В Україні ці поняття розділені, що створює ілюзію незначущості проблеми колоректального раку.
Рак прямої та ободової кишки (колоретальний рак, КРР) сьогодні можна без перебільшення позначити як проблему світового масштабу. В Європі березень ще з 2008 року оголошено місяцем обізнаності щодо проблеми колоректального раку.
За даними ВООЗ:
– колоректальний рак (КРР) виникає в 10-15% населення світу, що ставить його на друге місце за частотою захворюваності;
– щороку колоректальний рак діагностується в 1 млн. людей та найчастіше реєструється в країнах Європи, Австралії, Пн. Америки, Новій Зеландії;
– щороку в світі помирає 500 тисяч хворих на колоректальний рак;
– близько 90% випадків колоректального раку діагностують у людей, вік яких старше 50 років;
– 10% відсотків від випадків цього захворювання стосуються жінок і чоловіків значно молодшого віку;
– трапляються випадки розвитку колоректального раку (КРР) навіть у 20 років.
Відомо, що 1-е та 2-е місце за захворюваністю серед чоловіків посідає рак передміхурової залози та легенів, серед жінок 1-е місце – рак молочної залози.
Колоректальний рак поступово вийшов на 2-е місце серед жінок та 3-е місце серед чоловіків, маючи тенденцію до безперервного росту захворюваності. Ця тенденція особливо виражена в індустріально розвинених країнах.
За даними Європейської асоціації гастроентерології колоректальний рак є: третім за поширеністю онкологічним захворюванням серед чоловіків, другим серед жінок; другим за причинами смертності в Європі серед онкологічних захворювань. Кожні три хвилини в Європі помирає одна людина від колоректального раку.
Україна
Колоректальний рак виходить на “призові” місця як і серед захворюваності, так і серед смертності населення України. За даними національного канцер-реєстру, захворюваність на колоректальний рак в Україні становить 42,6 нових випадків у рік на 100 тис. населення та займає друге місце в структурі онкологічної захворюваності серед чоловічого населення, третє місце в структурі онкологічної захворюваності серед жіночого населення. Так, захворюваність на рак ободової кишки за 2018 рік в Україні склала – 23,4 на 100 тис. населення (чоловіки -24,6, жінки -22,4), захворюваність на рак прямої кишки за 2018 рік в Україні склала – 19,2 на 100 тис. населення (чоловіки-22,4, жінки-16,5).
В 2018 році спеціалістами онкологічного диспансеру зафіксовано 413 нових випадків колоректального раку. За 2018 рік показник захворюваності на рак ободової кишки склав – 17,4 на 100 тис. населення (2017 рік – 20,0), а показник захворюваності на рак прямої кишки склав – 16,2 на 100 тис. населення (2017 рік – 18,4).
Показники «питома вага IV стадії захворювання» та «питома вага померлих до року» є чіткими індикаторами: пізнього звернення населення, неефективності ранньої діагностики колоректального раку, а головне – результатом відсутності впровадження місцевих районних (міських) заходів щодо скринінгу колоректального раку.
Програми скринінгу з метою виявлення випадків колоректального раку на ранніх стадіях запроваджені у більшості європейських країн, деяких регіонах Північної та Південної Америки, Азії.
Керуючись світовим досвідом, скринінг колоректального раку доцільно проводити щорічно всім жінкам і чоловікам після 45 років, а після 40 років – особам, які входять у групу підвищеного ризику (мають поліпи і сімейну історію пухлин товстого кишечника).
Скринінг колоректального раку на первинному та вторинному рівнях надання медичної допомоги реалізовується шляхом проведення: тесту на приховану кров у калі, імунохімічного тесту на гемоглобін у калі, генетичного тесту на змінену ДНК у калі, комп’ютерної томографії та колоноскопії, як «золотого стандарту».
Колоноскопія — діагностично-лікувальна медична процедура, під час якої лікар-ендоскопіст оглядає і оцінює стан внутрішньої поверхні товстої кишки за допомогою відеоколоноскопа.
Колоноскопія – це сучасний метод діагностики захворювань шлунково-кишечного тракту: поліпів, дивертикульозу кишечника, виразкового коліту, хвороби Крона. В ході обстеження береться біопсія, або видаляються поліпи для детального лабораторного аналізу.
Колоноскопія виконується з метою:
– діагностичною (лікар-ендоскопіст під час виконання процедури проводить візуальну оцінку стану слизової оболонки товстої кишки, хромоколоноскопію, біопсію підозрілих ділянок та утворень);
– як самостійний метод ендоскопічного лікування (зупинка кровотеч, ендоскопічне видалення поліпів товстої кишки – поліпектомія, ендоскопічна резекція слизової з пухлиною, ендоскопічна підслизова дисекція, стентування, балонна дилятація звужень, вилучення сторонніх тіл тощо). Колоноскопію в світі визнано найефективнішим методом скринінгу колоректального раку та доведено, що вчасне її проведення зменшує ризик розвитку раку товстої і прямої кишки на 74%.
Доступним, дешевим і простим методом їх виявлення є гемокульттест, або дослідження калу на приховану кров. Він грунтується на тому, що колоректальні карциноми травмуються і виділяють у просвіт кишки кров, яка часто не визначається макроскопічно, але може бути визначена спеціальними методами дослідження – гемокульттестом.
Дослідження формально здорового населення показують позитивний гемокульттест у 3-6% обстеження. При цьому рак виявляється у 10% випадків, а поліпи – в 20-40%. Однак у 50-70% випадків він буває хибнопозитивним. Незважаючи на низьку специфічність цього тесту, масове його використання, на думку фахівців, може дозволити знизити смертність від КРР на 30%. Собівартість цього методу є відносно невисокою.
Навіть невеликий поліп завжди являється пухлиною (хоча і доброякісною), а клітини, які формують поліп, відрізняються від клітин слизової оболонки кишкової стінки.
Встановлено, що у пацієнтів з поліпами достовірно частіше зустрічається рак товстої кишки. Це дозволяє розглядати поліпи як передракові захворювання і обґрунтовує тактику, направлену на їх ендоскопічне видалення (поліпектомію) з метою профілактики розвитку раку. Дана концепція отримала назву “аденома-карцинома”. Поліпи – одна з головних причин розвитку колоректального раку.
Принцип онкології – чим раніше виявлений пухлинний процес, тим ефективніше його лікування – абсолютно повною мірою відноситься і до КРР. Навіть невеликий поліп завжди являється пухлиною (хоча і доброякісною), а клітини, які формують поліп, відрізняються від клітин слизової оболонки кишкової стінки. На ранніх стадіях розвитку аденоматозні поліпи й колоректальні карциноми є безсимптомними.
Клінічні симптоми, які є базисом для скерування пацієнта на консультацію до онко-хірурга та показом до проведення колоноскопії:
Вчасно здійснена ендоскопічна ексцизія поліпів є профілактикою їх малігнізації, а ендоскопічне лікування аденокарцином в I-й стадії призводить до вирішення даної проблеми взагалі. Американська асоціація лікарів рекомендує проведення гемоккультного тесту 1 раз на рік, а колоноскопію раз на 3-5 років у осіб, що переступили поріг 50 річного віку. Сучасні методики відеоколоноскопії, а саме використання відеоколоноскопів з високою роздільною здатністю (HD) з функцією вузькоспектрального аналізу зображення (NBI, i-Scan, Fice) дозволяють виявляти на слизовій оболонці кишківника дуже маленькі поліпи — 1-2мм, які не виявляються при звичайній фіброколоноскопії.
Отже, для проведення якісної колоноскопії потрібне якісне обладнання: відеоколоноскоп з високою роздільною здатністю зображення, наявність режимів “віртуальної” колоноскопії та наявність помпи для відмивання слизової, інструментарію для поліпектомії, електрохірургічного обладнання.
Cкринінгова колоноскопія відео-колоноскопом з високою роздільною здатністю та можливістю вузькоспектрального аналізу зображення забезпечується в КУ «Житомирський облонкодиспансер».
Використовуйте попередній запис на прийом до лікаря та виберіть один із можливих варіантів попереднього запису, а саме: звернутися до реєстратури закладу, зателефонувати з 08-00 до 16-00 до реєстратури закладу за номерами телефонів:
(0412) 43-82-92; +38 068 987 78 34.
Пам’ятайте, самолікування шкодить Вашому здоров’ю.
